..Важливо не що їсть людина з зайвою вагою, а що «їсть» цю людину з середини
Едіт Егер, американська психотерапевтка
Чому так важко подолати стресове заїдання?
Ми звикли пояснювати проблеми із зайвою вагою поверхнево – низька фізична активність, підвищений апетит. Мало хто замислюється над тим, а в чому власне причина? Звідки береться цей апетит? Чому немає бажання та можливості більше рухатися? Очевидно, що відповіді треба шукати в нашій психіці.
Величезну роль тут грає процес прийняття себе.
Прийняття себе – це не про «махнути» на свій організм рукою, мовляв маємо, що маємо.
Прийняття себе - це про:
- власну відповідальність за своє здоров’я, тіло і психічний стан;
- ставлення до себе з турботою та співчуттям;
- це здорові взаємини з їжею та вміння розпізнавати сигнали тіла. До них відносяться: голод, насичення, спрага. Процес вживання їжі може бути відповіддю на ці сигнали. На жаль, через нервову напругу, з часом за допомогою їжі ми намагаємося здійснювати інші внутрішні діалоги та закривати інші потреби.
Тут і постає тема неприйняття себе. Саме цей процес заважає правильно вибудовувати діалог зі своїм тілом.
Прийняття та їжа.
Їжа - дуже простий спосіб отримати насолоду, відчуття миттєвого заспокоєння і якось зняти стрес. Часто вона стає єдиним джерелом радості. І, замість того щоб зрозуміти «де я втрачаю енергію\радість? », людина формує звичку «заїдати». Як результат – неконтрольовані прийоми їжі, почуття провини, виснаження дієтами, набір зайвої ваги.
Коли слід звернутись за допомогою психолога?
- Якщо з’являється відчуття відчаю від «бігу по замкненому колу»: стрес – переїдання - почуття провини – знову заїдання;
- Коли численні намагання самотужки «взяти себе в руки» виявилися марними.
Саме психотерапія допоможе поглянути на себе з іншого ракурсу, вирішити внутрішні конфлікти. Адже дуже часто зайва вага може відігравати роль «фортеці», за якою захована травмована внутрішня дитина, її минулий негативний досвід. Психокореція самосприйняття себе, образу свого Я, свого тіла – допомагає здобути той самий ресурс для введеня нових здорових звичок в своє життя, коли мотивація починає слабшати, а навички самодисципліни ще не сформовані належним чином.