Прокинувшись вранці, ви подивилися в дзеркало і побачили на своєму обличчі й тілі яскраві почервоніння, що супроводжувалися свербежем. «Це алергія?» - подумали ви. «Куди звертатися з цією проблемою?» Звичайно, в першу чергу ви запишетеся на прийом до дерматолога або алерголога, які обов'язково направлять вас до фахівця, який займається проблемами шлунково-кишкового тракту і травлення - гастроентеролога.
На думку багатьох фахівців, у більшості хворих з ознаками харчової алергії є ті чи інші захворювання травної системи. За статистичними даними, хронічні захворювання органів травлення передують виникненню харчової алергії приблизно у 53% хворих, а розвиваються слідом за появою симптомів алергії у 37% хворих. У решти хворих симптоми будь-якої хвороби шлунково-кишкового тракту й алергічна реакція виникають одночасно, або прояви харчової алергії не супроводжуються явними порушеннями травлення.
Підвищення проникності слизової оболонки кишківника для алергенів може статися в результаті деяких спадкових і набутих порушень. Наприклад, різні порушення харчування (підвищене споживання жирів тваринного походження в порівнянні зі споживанням рослинних жирів, нестача легкозасвоюваних білків в їжі, а також вітамінів), голодування, часті стресові ситуації, зловживання алкоголем, інтенсивне паління - все це несприятливо впливає на стан кишкового бар'єра.
Серед найчастіших порушень у хворих з харчовою алергією виникають хвороби печінки та жовчовивідних шляхів, що супроводжуються порушенням відтоку жовчі. Недостатнє надходження жовчі в кишківник призводить до порушення процесів перетравлювання їжі, змін бар'єрної функції кишкового епітелію і сприяє всмоктуванню недостатньо розщеплених білкових молекул, які володіють алергенними властивостями, а також можуть викликати псевдоалергічні реакції шляхом стимуляції виділення біологічно активних речовин з клітин-мішеней.
Саме псевдоалергічні реакції спостерігаються найчастіше при хворобах печінки (хронічному гепатиті) і жовчовивідних шляхів (дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічному холецистохолангіті).
У багатьох хворих з різними проявами харчової алергії виявляють захворювання гастродуоденальної зони - хронічний гастрит і (або) дуоденіт, а також виразкова хвороба. При цьому дуже часто в шлунку визначається мікроб Helicobacter pylori, якого вважають причиною запальних змін гастродуоденальної зони та формування виразки.
У хворих з хелікобактерною інфекцією відзначається важкий перебіг деяких алергічних захворювань, зокрема бронхіальної астми, а також частіше зустрічаються інші прояви алергії.
Велику роль у розвитку алергічних реакцій у травному тракті має дисбіоз кишківника. У здорових людей товстий кишківник в нормі містить велику кількість різних бактерій. Наприклад, 1 г вмісту сліпої кишки містить 2 млрд мікробів. Нормальна мікрофлора товстого кишківника необхідна для підтримки сталості внутрішнього складу організму.
Найбільша кількість нормальної мікрофлори представлена біфідо- і лактобактеріями. Виділені ними біологічно активні речовини (бактеріальні модуліни) стимулюють лімфоїдний апарат кишківника, синтез імуноглобулінів, інтерферону, лізоциму - протиінфекційних захисних агентів, знижують проникність судин для токсичних продуктів патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.
Крім цього, нормальна мікрофлора кишківника забезпечує синтез різних вітамінів, біологічно активних речовин, які впливають на функцію не тільки шлунково-кишкового тракту, а й печінки, серця і багатьох інших органів. Нормальна мікрофлора кишківника виділяє гормонально-активні речовини, сполуки, які мають антибіотичну активність, а також стимулює фізіологічну діяльність кишківника і забезпечує нормальне випорожнення.
Важливою причиною розвитку дисбіозу є прийом лікарських препаратів, що впливають на мікробний «пейзаж» товстого кишечника. До них в першу чергу відносяться антибіотики, гормональні препарати, імунодепресанти та інші. Особливо небезпечне посилене розмноження мікроорганізмів у тонкій кишці - так званий синдром надлишкового бактеріального росту, який виникає при порушенні з різних причин нормальної рухової активності кишківника і зворотному закиданні вмісту товстої кишки в тонку. В результаті, в останній кількість мікроорганізмів зростає в тисячі разів, досягаючи 1 млн мікробних тіл в 1 мл вмісту кишки.
Негативна дія дисбіозу кишківника, зокрема його вплив на розвиток харчової алергії, відзначається ще до того, як виникають прояви самого дисбіозу (порушення випорожнення, здуття живота, болі та ін.). В процесі розвитку дисбіозу знижується вміст в товстій кишці нормальної біфідо- і лактофлори, кількісно і якісно змінюється вміст кишкової палички, деякі мікроорганізми (зокрема, стафілококи) набувають нехарактерних для них в нормі властивостей - здійснювати гемоліз (руйнування еритроцитів), а в складніших випадках в кишківнику розмножуються хвороботворні мікроорганізми, в тому числі гриби.
У людей з кишковим дисбіозом підвищується проникність слизової оболонки кишки для потенційно алергенних речовин, крім цього, патогенна та умовно-патогенна мікрофлора сама може виділяти такі речовини.
Дисбіоз також сприяє розвитку запальних змін в кишківнику, що в ще більшому ступені полегшує проникнення алергенів в мікроорганізм. Нині вважається, що дисбіоз кишківника зустрічається практично у 100% хворих з псевдоалергічними реакціями й у 50-60% хворих з істинними алергічними реакціями.
Тільки пройшовши повне обстеження і лікування шлунково-кишкового тракту у гастроентеролога, ви зможете остаточно впоратися з проблемою алергії у вашому організмі.